Сайт Бориса Турчинского

Заслуженный деятель искусств Украины-композитор Александр Михайлович Стецюк

«Все минуще, тільки музика вічна» (Пам’яті О.М.Стецюка)-Памяти Великого Маэстро



«Все минуще, тільки музика вічна» (Пам’яті О.М.Стецюка-Шиндель) Две статьи о Великом Маэстро.

29 січня після важкої і тривалої хвороби пішов із життя відомий український композитор, член Національної спілки композиторів України, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв України Олександр Михайлович Стецюк.
Олександр Стецюк належав до тієї плеяди вітчизняних митців, яких прийнято називати “шістдесятниками”. Діти війни і тяжкого повоєнного лихоліття, вони самі вигартовували у собі силу духу і мистецькі переконання. Саме вони, “шістдесятники”, визначали розвиток мистецтва протягом другої половини бурхливого і неоднозначного ХХ століття.
Олександр Михайлович Стецюк народився 8 березня 1941 року в селі Білокоровичі Олевського району Житомирської області. Під час війни залишився круглим сиротою. Виховувався у дитячому будинку станції Турчинка (нині – селище Нова Борова). Життєву долю Олександра Стецюка визначили виняткові музичні здібності, які, на щастя, не залишилися непоміченими. Дитяча музична школа, згодом – Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка і – нарешті – Казанська консерваторія, клас одного з найкращих вітчизняних педагогів з композиції професора Альберта Семеновича Лемана.
Усе професійне життя Олександра Михайловича Стецюка пов’язане з Житомиром. Композиторська творчість, викладання в Житомирському музичному училищі ім. В.С.Косенка, праця у Житомирському українському музично-драматичному театрі ім.І.Кочерги (десять років Олександр Михайлович був завідувачем музичною частиною та головним диригентом) – уся різноманітна і різнобічна діяльність митця відзначалась справжнім професіоналізмом і постійним прагненням ніколи і ні в чому не опускатися до “провінціалізму”. Тому із такою вдячністю згадують роки співпраці з Олександром Михайловичем його учні, серед яких відомі композитори Сергій Жуков (Москва), Ольга Коровіна (США), Олександр Ческіс (Ізраїль), артисти театру, колеги-музиканти.
Сумно, що більше не доведеться вислухати його зауваження, звернутися за порадою...
Однак доля композитора, на щастя, не закінчується в момент завершення людиною її земного шляху. Залишається музика – театральні, симфонічні, хорові, камерні вокальні та інструментальні твори. Музика визначила долю Олександра Михайловича Стецюка. Музика була йому підтримкою і розрадою протягом уього життя. Музика ж і подарує митцеві безсмертя.
9 січня 2007 року пішов із життя відомий український композитор і педагог Олександр Шиндель(Стецюк).Багато поколінь музикантів Житомирщини мали нагоду в якійсь мірі пізнати його,адже він на протязі багатьох років був членом приймальних комісій в музичному училищі ,членом різноманітних жюрі конкурсів котрі проводились в Житомирі або в області та й на протязі 50 років був вірний аж до кінця своїх днів (Альма матері) Житомирському музичному училищі ім ВС.Косенка в якому навчався колись по класу труби а потім прцював як педагог. На вигляд не показний і невеличкий зріст він мав якусь внутрішню енергію якою на мою думку наділяються від природи великі митці композитори,диригенти та виконавці.

Народився він у буремному 1941-му, під час війни залишився круглим сиротою. Батько пропав безвісті на війні, а мати померла в евакуації у Казахстані.
За висловом Олександра Михайловича, його шлях у музику почався у дитячому будинку селища Турчинки (нині це Нова Борова), куди його перевели з житомирського дитячого будинку.
Надовго закарбувався в його пам'яті той день, коли шефи з військової частини привезли інструменти для духового оркестру і велику дерев'яну скриню.... Вci вихованці з нетерпінням чекали, коли ж нарешті її відкриють, старалися здогадатися, що там у ній...
У скрині був чорний, блискучий рояль. А незабаром у дитбудинок приїхав учитель музики Михайло Іванович Пліхта. Чудовий піаніст, випускник Празької консерваторії, він підійшов до роялю, відкрив віко і заграв. Дітлахи стояли босі, голодні, але, затамувавши подих, слухали... Тут, у Турчинському дитбудинку, хлопець, почувши симфонічну музику, вирішив, що обов'язково стане композитором .
У Сашковому серці почало проростати зерня любові до музики, він навчився грати на акордеоні, акомпанувати хорові, писав пісні, грав у духовому оркестрі... Та найбільше, мабуть, зрадів, коли одну з його пісень надрукувала «Піонерська правда»...
Окрилений мріями, обдарований юнак вперто торував стежку у велике мистецтво...

В 1969 році закінчив Казанську консерваторію.Дипломною працею був напивсний їм балет «Три товстуни» На цьому наполіг його професор, вимогливий і по-батьківськи суворий і турботливий Альберт Семенович Леман, який часто говорив своєму вихованцю: «Я виховую не геніїв, а композиторів-чорноробів, які повинні вміти писати все». І саме таким композитором є Олександр Стецюк, член Національної спілки композиторів України. Його творчий діапазон вражає: балет, кантата, поема, вокально-хореографічна композиція, твори для симфонічного оркестру, для різних інструментів та фортепіано, для духового оркестру, для різних хорів - академічного, народного, дитячого, пісні на вірші Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Неходи, Л.Титаренка, цикли романсів на вірші Бориса Тена, О.Прокоф'єва, М.Сича, поетів Скандинавії, романси на вірші В.Сосюри, С.Єсєніна, Л.Мартинова, Г.Гейне. У доробку композитора є чимало обробок українських і російських народних пісень, музика до багатьох театральних вистав. За вагомий внесок в українське театральне мистецтво О.Стецюк удостоєний почесного звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Народний артист України, лауреат Шевченківської премії Сергій Сміян, готуючи виставу «Таке єврейське щастя», поцікавився у Олександра Стецюка: «Як вам вдалося зробити такий оркестр? Артистів мало, а звучить прекрасно! Мені б такий у оперету в Київ!» А секрет, як на те, простий - в інструментуванні треба враховувати склад оркестру та можливості кожного виконавця, - відповів головний диригент.
Якби запитали у Олександра Михайловича, чому він став композитором, відповідь була б короткою: «Тому, що дуже цього хотів!» Звично і просто .

За роки своєї педагогічно-композиторської діяльності Олександр Стецюк виплекав не лише когорту знаних музикантів, а й ціле гроно професійних композиторів.
Далеко не кожен навіть «більш іменитий» композитор може похвалитися таким сузір'ям талановитих учнів, як-от кияни Станіслав та В. Ольшевські, Анатолій Білошицький, Сергій Жуков та Ольга Коровіна (Москва), Євген Стецюк (Санкт-Петербург), Олександр Ческіс (Ізраїль), житомирянин Дмитро Стецюк, Ігор Перчук та багато інших.

Обірвалося життя людини яка була безкомпромісна та чесна в своїй творчості.Як сказав бувший випускник музучилища Борис Турчинський : Шиндель не розмінювався і не спадав до заробітчанства і низькопробних активіт.То був профісіонал творчої наснаги і великого серця.

Память про Вчителя на завжди залишиться в наших серцях.Вічна память і царство небесне вам пане Олександре.

31 січня 2007 року в Празі Михайло Севрук


Создан 14 окт 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником